СОЦІАЛЬНІ ПОСЛУГИ З ДОГЛЯДУ ТА МЕДИЧНІ ПОСЛУГИ ПОТЕРПІЛИМ ВНАСЛІДОК НЕЩАСНОГОВИПАДКУ НА ВИРОБНИЦТВІ ТА ПРОФЕСІЙНОГО ЗАХВОРЮВАННЯ
Постановою Кабінету Міністрів України від 28.04.2023 №438 «Деякі питання організації забезпечення соціальними послугами з догляду та медичними послугами потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які їх потребують» визначено, що потерпілим відповідно до їх індивідуальних потреб надається соціальна послуга з догляду вдома згідно з державним стандартом (далі — соціальні послуги), медичні послуги у межах програми медичних гарантій (у разі необхідності), зокрема медична послуга з надання мобільної паліативної допомоги (у разі необхідності).
Соціальні послуги надаються юридичними особами, фізичними особами — підприємцями, які є надавачами соціальних послуг і яких внесено до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг; фізичними особами, які надають соціальні послуги з догляду без провадження підприємницької діяльності на професійній основі.
Соціальні послуги можуть надаватися потерпілому членом його сім’ї або іншою особою, якщо потерпілий є особою з інвалідністю I групи або особою, яка згідно з висновком лікарсько-консультативної комісії чи медичним висновком про здатність до самообслуговування та потребу в сторонній допомозі або відповідно до індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (у разі її складення) не здатна до самообслуговування і потребує постійного стороннього догляду.
Медичні послуги потерпілим внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються у межах програми медичних гарантій, зокрема медичної послуги з надання мобільної паліативної допомоги. Такі послуги здійснюють сімейні лікарі, з якими потерпілі уклали декларацію.
Розмір щомісячної компенсації за надання соціальних послуг потерпілому, який є особою з інвалідністю I групи або особою, яка згідно з висновком лікарсько-консультативної комісії чи медичним висновком про здатність до самообслуговування та потребу в сторонній допомозі не здатна до самообслуговування і потребує постійного стороннього догляду, та якому соціальні послуги надаються членом його сім’ї або іншою особою, становить половину розміру мінімальної заробітної плати (3350грн).
Розмір відшкодування фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду без провадження підприємницької діяльності на професійні основі, за надання послуг згідно з договором, визначається із розрахунку 70 відсотків мінімальної заробітної плати, встановленої законом на день проведення розрахунку, у погодинному розмірі за одну годину догляду за однією особою, але не більше ніж 360 годин за місяць.
Обсяг і зміст соціальної послуги з догляду для кожного потерпілого визначається індивідуально, залежно від його потреб, установлених за результатами визначення ступеня індивідуальних потреб потерпілого, і зазначається в індивідуальному плані надання соціальної послуги догляду вдома, який є невід’ємною частиною договору про надання соціальних послуг з догляду, що здійснюється відповідно до державного стандарту соціальної послуги з догляду вдома, затвердженого Мінсоцполітики
